Інтерв’ю директора Українського дому журналу «Дипломат»

 

ЮРІЙ СТЕЛЬМАЩУК: «УКРАЇНСЬКИЙ ДІМ» - ЦЕНТР НАРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕЇ»

Кожна європейська нація у часи великих історичних потрясінь народжувала людей, здатних на жертовність та самовідданість своїй справі, яких ми називаємо духовними лідерами. Вони є живим свідченням зрілості держави. В цьому плані Україна - не виняток. І сьогодні саме вони є тими світочами, які надихають власним прикладом, вказують напрямки і орієнтири, підтримують дух і викликають почуття гордості за власний народ. Одним з таких людей є Юрій Стельмащук, який у липні 2014 року очолив Міжнародний виставковий і конгрес-центр Києва “Український дім". На сторінках журналу «Дипломат» ми вже мали змогу спілкуватися з паном Юрієм. Ми розповідали про те, чого вдалося досягти за час його головування, про основні напрями діяльності підприємства. Чим сьогодні живе «Український дім»? Які важливі задуми та плани вдалося втілити в життя? Про це розповість нашим читачам пан Юрій Стельмащук.

• Доброго дня, пане Юріє. Як Ви оцінюєте стан, в якому сьогодні перебуває Україна?

Як складний. З одного боку розуміємо, що крім ключових осіб, що змінилися на політичному олімпі, на місцях до 60 % лишилися люди старого мислення, комуністичних позицій. З іншого боку — триває війна на сході, причина якої у багаторічній пропаганді «русского міра» на цих теренах. Але, попри всі проблеми, Україна має велике майбутнє.

• У нашій державі зареєстровано понад 300 політичних партій. Нещодавно Ви очолили Політичну партію “Український дім”. Якою була потреба створювати новий політичний проект?

У цьому проекті закладена цікава ідеологічна складова — християнська демократія. Говоримо про те, що крім прав і свобод у людини повинна бути відповідальність перед Богом, сім'єю, своїм народом.

З 1991 року в Україні не створено жодної ідеологічної партії. Я вірю, що саме наша ідеологія зможе об'єднати український народ, тому говоримо про господаря, про сім'ю, про батьків, про повагу до старшого покоління. І коли матеріальне і духовне сходяться в одному векторі, то такий народ непереможний.

• Чи маєте Ви рецепти подолання міжцерковного протистояння в Україні?

Всі християнські конфесії, будь-то Київський чи Московський патріархат, Автокефальна, Греко-Католицька чи Протестантська церкви мають одні й ті ж 10 Божих заповідей і визнають певні атрибут християнства. На цих принципах можна всіх об'єднувати, але на основі конкретних засад. Всі можуть молитися за мир в Україні, чи провести спільну молитву за підняття духу воїнів, які на передовій.

Міжконфесійні конфлікти мають відійти на другий план. Держава повинна уникати їхніх суперечок та бути чітким регулятором згідно закону, побудованому на справедливості і милості. Головна місія всіх церков - нести царство Боже. Ще одне - виховний процес: шанувати батьків, не красти, не вбивати. Нехай все це вони роблять, а не займаються політиканством.

Тому, спілкуючись з будь-якою конфесією, я не зачіпаю їхні традиційні обряди, звичаї. Мене абсолютно не цікавлять речі, що не впливають на ключові питання. Ти прийшов до Бога, виконуєш Божі заповіді, сповідуєшся, причащаєшся, береш шлюб, тобто виконуєш настанови, однакові для всіх вірян. У цьому питанні завжди можна дійти порозуміння, вийти на співпрацю, організовувати «круглі столи», ставити стратегічні завдання для різних конфесійних організацій.

Головний принцип християнства насправді полягає у двох заповідях. Перша - любити Бога свого всім серцем і душею, своїми думками і ділами; а друга - любити ближнього, як самого себе. Якщо церкви акцентуватимуть на цьому основному євангельському вченні, то всі дискусії автоматично відпадуть. І держава цей принцип має взяти за основу.

• Сьогодні чимало політиків звертають увагу на деструктивну діяльність Московського патріархату. Чи погоджуєтесь Ви з цим твердженням?

Приміром Ви хрестилися у Московському патріархаті, тут взяли шлюб, сповідуєтесь та причащаєтесь. З цією конфесією були пов'язані Ваші батьки та діди. Як мені Вам пояснити, що це неправильна релігія, як пояснити це 30 відсоткам українців, які є прихожанами Московського патріархату? Та цього й не треба робити.

Інше питання в тому, хто очолює церкву, хто спонукає до руху на розбрат, хто підриває суверенітет держави, хто закликає до братовбивства чи інших речей? На це вже повинні звертати увагу правоохоронні органи.

Якщо людина порушила закон, то не має значення чи є в неї сан. Спершу може бути адміністративне попередження, а далі - кримінальна відповідальність. Але має відповідати конкретний винуватець, а не страждати вся церква.

• Розкажіть будь-ласка про Вашу міжнародну діяльність.

Наша міжнародна діяльність пов'язана з дипломатичними посольствами і представництвами. Приміром, 24 квітня провели потужний захід, на якому Посол та інші високі гості представляли в «Українському домі» китайську культуру. Крім цього різноманітні заходи проводимо з американцями і французами, з Канадою, Польщею, Японією, Індією та іншими країнами.

Для нас одна з важливих складових міжнародної політики полягає в тому, щоб якомога більше розповісти про Україну. Саме такі заходи дають можливість познайомити іноземців з нашою країною, людьми, переконати їх, що з українцями можна будувати серйозні відносини.

Нещодавно спільно з міністерствами закордонних справ та інформаційної політики і студентами з-за кордону ми провели форум, на якому започаткували школу дипломата. Ті люди, які пройдуть цю школу, матимуть змогу поїхати за кордон. Там вони поспілкуються з такими самими молодими дипломатами, відвідають Європейський парламент, зустрінуться з лідерами Європейської партії.

Це буде їхній перший крок у дипломатії, перший крок у міжнародних відносинах. І настільки вони зможуть від душі, правдиво і з гордістю представити Україну, залежить який залишиться слід у студентів з інших держав про нашу країну.

Тому міжнародна діяльність є для нас однією з ключових. Таких як освіта, культура, духовність. Міжнародна діяльність - це один із китів, на якому ми будуємо національну ідею.

Освітня діяльність і вплив на інші країни відбувається шляхом представлення в «Українському домі» нашої культури, звичаїв та обрядів. А також заходів, що безпосередньо висвітлюють заслуги наших партнерів з інших країн. При цьому намагаємося інформувати цих людей, починаючи від простих рекламних буклетів і закінчуючи листами подяки, меморандумами про співпрацю, цінними подарунками. Цим залишаємо слід про нашу країну.

Звичайно, хотілося б, щоб «Український дім» був представлений у тих країнах, де є українська, діаспора. Щоб ця діяльність велася системно, щоб люди могли отримувати інформацію з України і між нами був зворотній зв'язок. Для цього потрібно налагодити співпрацю зі Всесвітньою організацією українців, іншими організаціями в діаспорі. Зараз займаємося цими питаннями.

• Що б Ви побажали читачам на закінчення нашої розмови?

Миру, любові, взаємної поваги один до одного. Віри, щоб не дивлячись на всі життєві випробування, не падати духом. Виконання власної місії кожного, кого Господь покликав на тому місці, де він є. Не так просто прожити це життя, а насправді потрібно подолати випробовування непорозуміння, зради, щоб достойно виконати свою місію. І, звичайно, хочеться побажати великого Божого благословення, небесного світла в серцях кожного з нас, і світла в такі складні часи випробування для України. А іншими словами - Перемоги.

Спілкувався Едуард Овчаренко