Міжнародний симпозіум "Імперії, колонії та голод в історико-порівняльній перспективі"

 

Два дні, 5 та 6 червня в Українському домі відбувався Міжнародний симпозіум "Імперії, колонії та голод в історико-порівняльній перспективі" ХІХ–ХХ століття позначені важким досвідом урядової політики створення голоду (faminogenic policy).

Виразною була роль імперій, політична будова яких забезпечувала домінування метрополій над внутрішніми/заморськими колоніями та повний контроль над розподілом їх економічних ресурсів. В умовах природних катаклізмів, війн і навіть за мирних часів імперії часто не лише не показували жодної готовності запобігати голодному лиху, а навпаки, маніпулювали їжею та використовували її як зброю для нищення цілих прошарків населення й регіонів для досягнення власних політичних цілей.

Попри виразні особливості, Великий голод (Gorta Mor) у Ірландії в ХІХ ст., український Голодомор та Великий Голод (Ашаршылык) у Казахстані на початку 1930-х рр., як і спричинений гітлерівцями голод у єврейських гетто, концтаборах, у блокадному Ленінграді та в ході реалізації політики «lebensraum» на окупованій Україні, або голод у Британській Індії 1942–1943 рр., у комуністичному Китаї 1959–1961 рр. мали страшні подібності, зумовлені «імперським способом мислення» та системою залежності на вертикалі «метрополія – колонія».
У центрі дискусій міжнародного відкритого семінару були питання, пов’язані із з’ясуванням механізмів дії цих прикладів політики творення голоду, способів їх замовчування і приховування, наслідків такої політики та реакцій національних, антиімперських і антиколоніальних рухів, для яких досвід рукотворного голоду став потужним чинником пробудження й мотивацією для досягнення вільних від імперського впливу політичних трансформацій.

Зазначимо, що учасниками симпозіуму відомі та провідні українські та зарубіжні науковці – Кирил Феферман (Ізраїль), АндреаГраціозі (Італія), Зіябек Кабульдінов (Казахстан), Оля Андрієвська, Стефан Величенко, Богдан Клід, Пітер Грей, Жанам Мукерджі, Роман Сербин, Френк Сисин (Канада), Гвідо Гаусман (Німеччина), Марк фон Гаґен, Майкл Хетчер, Пол Шапіро (США), Владислав Гриневич, Людмила Гриневич, Ярослав Грицак, Алла Киридон, Андрій Куликов, Станіслав Кульчицький, Гульнара Бекірова, Олександр Лисенко, Юрій Рубан, Володимир Тиліщак, Ігор Щупак (Україна), Лусьєн Б’янко (Франція), Тетяна Вороніна (Швейцарія) та ін.
У рамках симпозіуму також відбувся круглий стіл «Продовольство як зброя в сучасному світі».

Організаторами наукового симпозіуму виступили: Інститут історії України НАН України, Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору при Канадському інституті українських студій (HREC), Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Український інститут національної пам’яті, Міністерство оборони України, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Німецько-українська комісія істориків, ДНУ «Енциклопедичне видавництво», Благодійний фонд «Українсько-єврейська зустріч», Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», проект «Вивчення Голокосту в Україні для формування атмосфери толерантності», ДП «Український дім».

Графік роботи:

5-6 червня